VIN TOP

Досье

Заява Андрія Богдана про комунікації ставить під сумнів майбутнє ЗМІ

Заяви керівника Офісу президента Андрія Богдана про те, що для комунікації з народом новій владі журналісти не потрібні, дали підстави не лише для обурень самих журналістів, але й для роздумів про майбутнє ЗМІ


Оригінал на ВВС


Чи зникне журналістика і чи аж так не має рації Андрій Богдан?


Це вони ще не працювали в режимі "нелюбові"


"Класичні журналісти звикли саме себе усвідомлювати як суспільство. Але, як довела наша виборча кампанія, ми спілкуємось із суспільством без посередників, без журналістів", — так лунала заява пана Богдана.


У його словах, кажуть співрозмовники BBC News Україна, слід розділяти політичну і технічну складові та розуміти, що обурюватися варто політичним підтекстом сказаного.


"Заява Богдана досить небезпечна, оскільки девальвує значення медіа загалом для суспільства. Окрім того, ці слова свідчать про те, що, маючи дуже великий кредит довіри після виборів, вони, фактично, намагаються убезпечити себе від ризиків. Завдання медіа — заважати владі спокійно жити. А нова влада тим самим демонструє, що їй це не треба", — каже керуючий партнер агентства цифрових комунікацій PlusOne Максим Саваневський.


Але такому ставленню є логічне пояснення, й Україна тут не виняток, пояснює британський медіа-експерт, засновник консалтингового і продюсерського центру Flying fox media Артем Лісс.


"У світі все більше прикладів того, що суспільство не готове довіряти журналістам. Багато в чому це пов’язано із втратою довіри до еліт. А також з тим, що картина світу виглядає зовсім не так, як люди самі її бачать чи як хотіли би бачити. І в цій ситуації лідерами громадської думки і тими, хто транслює ці думки, стають люди, які не належать до професійної журналістики", — каже він.


"Будь-який носій думки, котрий не відповідає на гострі питання журналістів, навчених ставити ці питання, рано чи пізно стає хворим на зоряну хворобу і не цікавим навіть для тих, хто підніс його на цей п’єдестал. І саме в цьому, як на мене, найбільша загроза виключення ЗМІ із каналу комунікації", — додає Лісс.


"Вони хочуть спочивати на лаврах на хвилі успіху на виборах. Але вони ще не працювали в режимі, коли журналісти їх по-справжньому недолюблюють. Попередній президент Петро Порошенко може багато розповісти, яких "успіхів" можна досягти, коли преса до тебе нелояльна", — зауважує у коментарі BBC News Україна Віктор Литовченко, журналіст і автор проєкту "Вата-TV" на YouTube.


Мільярди людей вже там, і українці не виняток


Обходити посередника у комунікації, про яку заявив Андрій Богдан, це і є — до певної міри — головна ознака цифрової доби, у яку занурився весь світ, каже Артем Лісс.


Число людей в усьому світі, котрі використовують соціальні мережі, вже сягнуло 3,5 мільярда. Лише за останній рік кількість користувачів зросла більше ніж на чверть мільярда.


У липні 2019 року 46% населення світу користувалося соцмережами. Такими є результати дослідження компанії "We Are Social". А показник проникнення соцмереж у підлітковій віковій групі у серпні-вересні наблизиться до 60%.


Україна — не виняток. Згідно із дослідженнями агентства PLusOne, темп зростання аудиторії у соцмережах — один із найбільших у світі. Facebook користується близько 13 мільйонів українців, Instagram став головним мобільним додатком у 2018 році, це 11 мільйонів користувачів. До 2020-го він випередить Facebook. Швидкими темпами зростає мережа Tik-Tok, котра надає переважно розважальний контент.


Про ще одну тенденцію пишуть дослідники компанії "EMarketer": соціальні мережі перелаштовуються на те, щоби скласти конкуренцію YouTube, який поки що лишається головним постачальником відеоконтенту.


І це закономірно: більше ніж чотири мільярди людей у всьому світі щомісяця дивляться відео онлайн.


Ця ж компанія прогнозує, що наступними каналами, які потіснять соцмережі, стануть месенджери, на які користувачі отримуватимуть потрібну їм інформацію. Кількість користувачів цього каналу теж суттєво зростає, загалом у світі приріст лише у 2018 році становив два мільярди осіб.


"Платформи", "фабрики контенту" замість ЗМІ


У цьому контексті логічним є питання, що буде з традиційними ЗМІ, які, фактично, втратили монополію на донесення інформації до людей, що, очевидно, мав на увазі Андрій Богдан, кажучи про альтернативну комунікацію із народом через новітні канали.


"У нас змінилося сприйняття інформації людьми. Дуже зріс запит на шоу, на розваги, на інтертеймент як елемент медіа. Це одна з причин, чому, наприклад, швидко зростає аудиторія Tik-Tok. Тому є великий виклик для ЗМІ — якими вони мають бути. Я переконаний, що у теперішньому вигляді через п’ять-сім років вони не існуватимуть", — каже Максим Саваневський.


Однак, зазначають експерти, якщо медіа розглядати і як бізнес, то виклики зростають: з одного боку, у журналіста аж ніяк не менше можливостей і прав доступу до аудиторії, аніж у популярного ютубера чи блогера. З іншого, вони мають виконувати свою головну роль: подавати правдиву інформацію, перевіряючи факти (чим блогери не займаються), та ще й заробляти на цьому.


"ЗМІ, звісно ж, не зникнуть. Це як у популярному радянському фільмі "Москва сльозам не вірить" один герой казав: через 20 років нічого не буде, залишиться суцільне телебачення. Все буде — і ЗМІ, і журналістські розслідування, і журналістика, що виконуватиме функцію стримування можновладців. Але виглядатиме все інакше. Адже і зараз мас-медіа виглядають не так, як 400 чи й навіть 20 років тому", — каже Артем Лісс.


Найрадикальніший сценарій, про який говорять експерти, — інформаційних сайтів не буде, натомість, новини продукуватимуть інтернет-платформи чи "фабрики контенту".


Журналісти змушені будуть підлаштовуватися під ці платформи, у яких всі ми проводимо значну частину свого життя. Багато хто вже це робить і зараз.


"У блогерстві я досяг більшого успіху, аніж в журналістиці. Тому журналісти вже мають бути там, конкурувати на цих платформах. Я обрав жанр інфотейтменту — подачу інформації в розважальному жанрі. Але все одно, вважаю, що усі розмови про смерть журналістики перебільшені", — каже блогер Віктор Литовченко.


"Ми повинні розуміти, що впливати на громадську думку, що завжди було пріоритетом ЗМІ, тепер може будь-хто. Питання лише у тому, чи зможе цей "хтось" — журналіст, політик — підлаштуватися під запит суспільства у певний момент. Це може бути зовсім інший запит, аніж був у Зеленського: "Зробимо їх разом". А сьогоднішні методи роботи Facebook, Google дають можливість з допомогою технологій визначити запити суспільства для будь-якої категорії людей у певний момент, а значить досягати успіху як у медіабізнесі, так і в політиці", — каже Максим Саваневський.


Головне — каже експерт, опинятися там, де найбільша аудиторія.


Власне, як це робить нова українська влада.


Джерело статті: “https://zik.ua/news/2019/09/13/zayava_andriya_bogdana_pro_komunikatsii_stavyt_pid_sumniv_maybtnie_zmi_1646521”

Новости читателей

Кожедый желающий может добавить свою новость или материал на сайт.

ДОБАВИТЬ